Вікна, балконні двері, фасадні системи та інші світлопрозорі конструкції (надалі — вікна) є водночас утилітарними та майже культовими виробами. Сучасне вікно базується на багатовіковому досвіді людей як будівельників і користувачів, а також на досягненнях новітніх технологій, зокрема космічних.
В зв'язку із значним поступом України у виробництві та споживанні цієї продукції за європейськими зразками, із розвитком вітчизняних віконних систем на основі металевих, пластикових і дерев'яних конструкцій, — читачів WT можуть зацікавити засади, механізми, досвід і перспективи законодавчого регулювання в цій галузі, зокрема оцінювання відповідності встановленим вимогам.

У законодавстві ЄС стосовно будівельних виробів (construction products, надалі — вироби) чинна Директива Ради 89/106/ЕЕС від 21.12.88 [1 ]. Вона поширюється на будь-які вироби, виготовлені для застосування постійної частини (in a permanent manner) будівельних споруд (construction works, надалі — споруди), але в тому обсязі, в якому цих виробів стосуються встановлені цією Директивою №106 основні вимоги до споруд.
На уточнення Директиви №106, зокрема задля конкретизації основних вимог, в ЄС розроблено так звані Тлумачні документи (Interpretative Documents, надалі — ID) №№1-6, наприклад [2]. Термін «вироби» уточнюється ID в тому, по-перше, що вони розміщуються на ринку, а по-друге, що включають матеріали, елементи та компоненти (окремі чи в комплекті) виготовлених заздалегідь систем та обладнання, які уможливлюють відповідність споруди основним вимогам.
«Споруди» означають все, що зведено чи створено в будівельному процесі та встановлено на основу (землю). Цей термін охоплює як будівлі, так і інженерні споруди. Якщо йдеться про застосування таких виробів, як вікна, то споруди — це, наприклад: житло; промислові, комерційні, офісні, лікувальні, освітні, рекреаційні і сільськогосподарські будинки; стадіони (спортзали), басейни тощо.

Саме для споруд формулюються «основні вимоги», виходячи з положень так званого Нового підходу, проголошеного Радою Європи в 1985-му році. Це підхід, зокрема до технічного регулювання, який встановив нові критерії й засади підтвердження відповідності та взаємного визнання. Продукція, яку виготовлено за європейськими стандартами, визнається такою, що задовольняє вимоги законодавства ЄС, однак застосування цих стандартів є добровільним. До виробника висуваються лише вимоги безпеки, нешкідливості (екологічності) продукції та виробництва. Питання якості, конкурентоздатності виробів стають природною турботою самих виробників за принципом Демінга «Виживання — справа добровільна».
За Новим підходом Рада Європи випускає Директиви з гармонізації, які встановлюють мінімальні вимоги до продукції, а також порядок її введення в обіг. Держави — члени ЄС — мають приводити національне законодавство у відповідність до вимог Директив. Якщо якась продукція підпадає під дію Директив(и), то це означає, що вона вводиться у законодавчо регульовану сферу.
Однак Новий підхід не визначив механізму підтвердження відповідності, це було зроблено вже на підставі Глобального підходу (1989 p.), а саме через рішення Ради Європи від 13.12.90 та 22.07.93 [3] про застосування модулів для різних фаз процедури оцінки відповідності та правила нанесення й використання знаку СЄ як свідчення відповідності законодавству ЄС.
Директива №106 [1] визначає основні вимоги як вимоги безпеки людей, домашніх тварин та майна та інших важливих для загального добробуту аспектів, а саме:
1. Механічна безпека споруди щодо обвалень, неприпустимих деформацій, пошкоджень;
2. Пожежна безпека щодо несучої здатності споруди протягом прийнятного часу від початку пожежі при обмеженні займання й поширення вогню та диму, а також забезпечення можливості евакуації людей,їх рятування, включаючи безпеку рятувальників;
3. Безпека для гігієни та здоров'я людей (тварин) всередині споруд і для навколишнього середовища, або захист від забруднення чи отруєння повітря, води та ґрунту, а також шкідливого випромінювання, неприпустимого зволоження тощо;
4. Безпека експлуатації споруди, або попередження неприпустимого ризику нещасних випадків через механічні, термічні, електричні, хімічні чинники;
5. Захист від шуму людей всередині споруди чи поряд з нею таким чином, щоб унеможливити загрозу їх здоров'ю та забезпечити задовільні умови для сну, відпочинку та роботи;
6. Заощадження енергії та збереження тепла в споруді із системами обігрівання, охолодження та вентиляції відповідно до місцевих кліматичних умов та рівня теплового комфорту для користувачів.

Наведений перелік основних вимог підтверджує, що вони стосуються споруд. Унікальність Директиви №106 у порівнянні з іншими європейськими документами відповідного призначення полягає саме в тому, що основні вимоги безпеки висуваються до споруд, а вже із цього випливають необхідні експлуатаційні характеристики виробів. В разі застосування виробів за призначенням, при належному проектуванні та зведенні споруд, за УМОВ ЇХ нормального обслуговування, — зазначені основні вимоги мають задовольнятися протягом економічно обгрунтованого терміну служби.
Визначення необхідних характеристик виробів та подальша реалізація підкресленого комплексу заходів забезпечується зокрема низкою нормативних документів.
Так мета Тлумачних документів полягає в створенні необхідних зв'язків між основними вимогами, які формулюються там детально, виходячи із завдань Директиви, і мандатами для підготовки гармонізованих стандартів і керівництв для технічних ухвалень або визнання інших технічних умов. Встановлюється, що Європейське технічне ухвалення може бути надано виробам, для яких не існує ні гармонізованого стандарту, ні визнаного національного стандарту, ані мандату на гармонізований стандарт, та стосовно яких (виробів) доведено, що стандарт не може, або поки ще не може бути розроблений, а також виробам, які істотно відступають від гармонізованих або визнаних національних стандартів.

— Категорія А: Це стандарти, які стосуються проекту та виконання будинків й інженерних споруд та їх частин, або окремих аспектів цього, з метою задоволення основних вимог. Стандарти категорії А необхідно врахувати в межах Директиви в тій мірі, у якій відмінності в законах, регламентах та адміністративних умовах у Державах — членах ЄС перешкоджають розвитку гармонізованих стандартів на вироби.
— Категорія В: Це технічні умови та керівництва для технічного ухвалення, які стосуються виключно будівельних виробів, що підлягають підтвердженню відповідності та маркуванню знаком СЄ. Вони формулюють вимоги щодо робочих характеристик та/чи інших показників, включаючи довговічність, а саме тих характеристик, які можуть вплинути на задоволення основних вимог, критеріїв випробування та відповідності виробів. Стандарти категорії В, які стосуються сімейства виробів або декількох сімейств виробів, мають інший характер та звуться горизонтальними (категорії Bh) стандартами.
Цю різницю між категоріями А і В не призначено для того, щоб встановити різні пріоритети для роботи по відповідним документам, але для відображення відмінностей між обов'язками властей Держав — членів ЄС й обов'язками органів з Європейської стандартизації та технічного ухвалення в процесі запровадження Директиви 89/106/ЕЕС.
Щоб гарантувати якість цих документів з метою задоволення основних вимог, положення Тлумачних документів включають до мандатів на підготовку гармонізованих Європейських стандартів і керівництв для Європейського технічного ухвалення. Припущення, які зроблено в стандартах категорії А, з одного боку, й такі ж в технічних умовах категорії В, з іншого боку, мають бути сумісні одне з одним. Технічні умови категорії В і керівництва для технічного ухвалення повинні зазначати призначення відповідних виробів.
Починаючи з 1995-го року, в Європі реалізується програма гармонізації нормативних документів на вироби, які стосуються вікон (Таблиця).

Реалізація вимог Директиви № 106 від 21.12.1988 року відбувається через так звані впроваджуючі рішення (Implementation Decisions) Ради Європи. Так щодо вікон перше рішення відбулося ще у 1995-му році (№95/204/ЕС), але згодом, у 1999-му воно було переглянуто [4]. Однак і останнє рішення, за інформацією представника Інститута віконних технологій у місті Розенхайм, Німеччина [5], планувалося запровадити в практику лише наприкінці 2004-го року. Такі чималі затримки (10-15 років) пов'язані із виконанням програми розробки та гармонізації нормативних документів (див. зокрема стан робіт за Таблицею). Деякі висновки щодо комплексності робіт за мандатами можна одержати співвіднесенням стандартів із переліком основних вимог, а саме:
1. Механічна безпека, включаючи аспекти довговічності, реалізується частково через пп. З, 17, 24, 26, ЗО, 35-37, 39, 40 (див. Таблицю);
2. Пожежна безпека — пп. 22, 28,42,43;
3. Безпека для гігієни та здоров'я — пп. 15, 18-20, 29, 38, 41;
4. Експлуатаційна безпека — пп. 2, 4-14, 23, 31, 33, 34, 36, 37;
5. Захист від шуму — пп. 1, 2, 4, 7, 13-16, 21, 25, 27, 38;
6. Заощадження енергії та збереження тепла — пп. 1, 2, 4, 7, 15, 21, 25, 38.
Таким чином створюються умови для дійсного запровадження засад Директиви №106 стосовно віконної продукції.

Реформу європейського спрямування було започатковано в 2001-му році новими Законами України «Про підтвердження відповідності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про стандартизацію».
Закон України «Про підтвердження відповідності» [6] визначає ключові слова свого найменування як діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція (виріб, процес чи послуга) відповідає вимогам, встановленим законодавством. Останнє складається, зокрема з аналогічних європейським Директивам технічних регламентів (ТР) — нормативно-правових актів, що міститимуть:
— опис видів продукції, яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності;
— вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля; — процедури підтвердження відповідності цим вимогам; — правила маркування і введення продукції в обіг.
На протязі 2003-2004 років, вихо¬дячи з Директиви №106, фахівцями Держбуду України та підпорядкованих йому організацій, із залученням робочої групи в складі представників зацікавлених сторін, розроблено проект Технічного регламенту (ТР) з підтвердження відповідності «Будівельні вироби» [7] і початкову редакцію Тлумачних Документів (ТД) №№1-6.
Вагомий внесок в обґрунтування концептуальних положень ТР, його структурної побудови, у переклад українською європейських аналогів з перманентним технічним редагуванням зроблено Органом з сертифікації будівельної продукції «ЦентрСЕПРОбудметал» (надалі — ОС ЦСБМ). Так підготовлено засадничий документ «Коментарі до Концепції технічного регламента...», ЗО стор., переклад ID №4 «Safety in use» і текст ТД №4 «Експлуатаційна безпека», 34 і 32 стор., відповідно, документи «Структура ТР...», 9 стор., «Зміст-план ТР...», 7 стор., та інші робочі матеріали, включаючи фрагменти текстів ТР.
У проектах ТР і ТД передбачається зокрема обґрунтування доцільного терміну служби споруд, яке означає, що взято до уваги всі суттєві витрати, переважно такі:
— на проектування, будівництво та експлуатацію;
— що виникли через перешкоди нормальній експлуатації споруд;
— на страхування ризиків та наслідків відмов споруд протягом терміну служби;
— на прогнозоване часткове відновлення;
— на обстеження, технічний супровід і ремонти.
Держава може за своїм розсудом вжити необхідних заходів щодо терміну служби, який можна вважати доцільним для кожного типу споруд, чи для деяких з них, чи для частин споруд, з урахуванням виконання основних вимог. Там, де положення про довговічність споруд пов'язані з характеристиками виробів, мандати (доручення) для підготовки гармонізованих стандартів, технічних умов (ТУ), інших нормативних документів (НД), що стосуються цих виробів, також повинні охопити аспекти довговічності.
Зазначені НД мають включати вказівки щодо терміну служби виробів в разі їх призначеного використання та методи його оцінки. Ці вказівки означають не гарантію, надану виготовлювачем, а тільки засіб вибору придатних виробів з урахуванням очікуваного економічно доцільного терміну служби споруд.
За європейським прикладом проект ДБН [8], який розроблено інститутом ВАТ «Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського», встановлює приблизні терміни експлуатації будівель і споруд — від 15-20 років для мобільних будівель до 100-120 для житлових будівель. І ще одна новація цього проекту пов'язана з проблемою довговічності та позначена включенням додаткового розділу 12 «Корозійні впливи», якого немає у чинному зараз СНиП 2.01.07-85 «Нагрузки и воздействия».
Довготривала механічна безпека (основна вимога №1), зокрема міцність, має бути забезпечена з урахуванням, з одного боку, агресивних чинників, що призводять до корозійного руйнування та старіння матеріалу, та з другого боку, — надійності засобів і методів первинного та вторинного захисту.
Орган з сертифікації (ОС) будівельної продукції «ЦентрСЕПРОбуд-метал» (ЦСБМ) має значний досвід підтвердження відповідності віконних, фасадних й інших огороджувальних систем з оцінкою показників довговічності та корозійної стійкості, зокрема тонколистових обкладин навісних стін, алюмінієвих та пластикових профілів, металевої фурнітури [9] тощо. ОС ЦСБМ сприяв акредитації в Системі сертифікації УкрСЕПРО спеціалізованої випробувальної лабораторії (ВЛ) «Антикор-Дон» Донбаської державної академії будівництва та архітектури,приймав участь у методичних розробках та сертифікаційних випробуваннях, які виконувались зазначеною ВЛ.
Чільне місце у сертифікаційних дослідженнях, зокрема довговічності, займає основна вимога №2 «Пожежна безпека». Достатньо підкреслити той факт, що в ТР і всі ТД включено посилання на цю вимогу із таким змістом:
«Іноді вироби кваліфіковано для нормального використання, але цей факт автоматично не означає довговічність характеристик протипожежної безпеки.

• вироби, чутливі до впливів навколишнього середовища (погодні умови, хімічні чинники тощо), наприклад просичені антипіренами чи покриті спученими вогнестійкими матеріалами;
• рухомі зачинні пристрої (якщо вони не зачиняються, то це не означає небезпеки для життя при нормальному використанні, але загроза безпеці може виникнути у випадку пожежі), наприклад автоматичні (що самостійно зачиняються) двері, жалюзі та засувки.

• випробування, що включають процедури миття та очищення;
• довгострокові і короткочасні випробування на атмосферостійкість;
• механічні випробування (закриттям, вібрацією, ударами);
• випробування на стійкість до корозії».

Оцінюючи сьогоденний стан підтвердження (сертифікації) відповідності вікон в Україні з позицій європейського законодавства, зокрема за Директивою №106, наведемо деякі міркування щодо проблем перехідного періоду.
На підставі Декрету [10], чинного як закон до моменту запровадження ТР, діє Система сертифікації УкрСЕПРО [11]. Опис видів продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, подається у Переліку [12], який затверджує Держспоживстандарт України за погодженням із зацікавленими органами виконавчої влади окремих розділів, зокрема із Держбудом України — розділу 31 "Будівельні матеріали, вироби та конструкції». У тому ж Переліку через посилання на чинні НД наведено вимоги до цієї продукції, які підлягають перевірці. Процедури підтвердження відповідності та правила маркування продукції визначаються стандартами Системи [11]. Як можна помітити, складові у цьому абзаці відповідають тому ж у другому абзаці попереднього розділу «Реформування...». Таким чином подано основні українські прототипи — джерела розробки ТР «Будівельні вироби».

Таблиця стандартів у програмі гармонізації за мандатами в Європейському комітеті зі стандартизації CENITC 33, тема "Двері, вікна, віконниці (shutters), штори, ворота, металева фурнітура та навісні стіни"
станом на 23.12.2004

Інформація щодо вікон (і дверей) міститься у п. 31.30 Переліку, разом - 13 позицій щодо стандартів (НД). Із них 8 стосуються власне вікон (і балконних дверей), 3 - власне дверей, 1 - склопакетів, 1 - всіх огороджувальних конструкцій для будівель і споруд. По матеріалу віконної продукції 7 позицій стосуються металу (алюміній, сталь), 4 - дерева, 2 - пластику (ПВХ), 2 - декількох матеріалів, 1 - всіх застосовних.
Якщо обов'язкові вимоги до віконної та спорідненої продукції взяти упорядкованими за основними вимогами Директиви [1] (та проекту ТР [7]) і мінімізувати за Новим підходом, то складові можна співвіднести так:
1. Механічна безпека (міцність, жорсткість, стійкість) - для дверей та вікон безпосередньо через випробу вання статичні, ударні, надійності та посередньо через геометричні параметри, властивості матеріалу, проектування, розрахунок на вітрові навантаження тощо.
2. Пожежна безпека (вогнестійкість й обмеження щодо займання та поширення вогню та диму) - для дверей металевих протиударних вхідних у квартири перевіряється межа вогнестійкості за ДСТУ Б В.2.6-11-97, а для огороджувальних фасадних елементів - панелей визначається вміст полум'ягасних домішок у теплоізоляцію за ГОСТ 23486-79.
Нещодавно Держспоживстандарт України подав пропозицію включити у деякі позиції Переліку, в т. ч. 31.4, 31.30 стосовно панелей, вікон та дверей, чинний НД, а саме ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", який замінив СНиП 2.01.02-85.
Встановлена в ДБН Б.1.1-7-2002 пожежно-технічна класифікація вимагає визначення показників, в т. ч. для будівельних виробів:
матеріалів - горючості, займистості, поширення полум'я поверхнею, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів горіння;
конструкцій - вогнестійкості та здатності поширювати вогонь.
Ці показники визначаються за результатами випробувань, а для вогнестійкості (крім граничного стану за втратою цілісності) передбачено ще можливість застосування розрахункових методів. Але, за свідченням УкрНДІ пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС України, "На теперішній час в Україні немає таких розрахункових методів, узгоджених з органами державного пожежного нагляду у встановленому порядку".
Таким чином, сьогодні згадані показники мають визначатися виключно на підставі випробувань.
Після затвердження наприкінці 2002-го року ДБН В.1.1-7-2002 фахівці ОС "ЦентрСЕПРОбудметал" запроваджували класифікаційні випробування на добровільних засадах, тим більше, що органи державного пожежного нагляду завжди слідкували за виконанням нормативних вимог стосовно безпеки будівель понад сертифікаційні процедури. ОС ЦСБМ набув певного досвіду з перевірки показників пожежної небезпеки матеріалів (утеплювачів, фасадних облицювальних листів, плит акустичних тощо) та вогнестійкості конструкцій (сталевих дверей, тришарових панелей).
3. Безпека для гігієни (попередження присутності шкідливих частинок чи газів у повітрі, шкідливого випромінювання) - переважно щодо захисно-декоративного покриття металевих елементів, матеріалу профілів, ізолюючих шарів, комбінованих за матеріалом фасадних елементів, - через дослідження та санітарно-гігієнічний висновок, або висновок санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
Попередні редакції Переліку включали комплектат до віконної продукції, а саме ПВХ-профілі, ущільнювачі, які обов'язково перевірялися щодо шкідливих виділень (ГОСТ 19111-77).
Деякі підприємці та фахівці управлінських структур вважали недоцільним сертифікувати такі елементарні вироби, якщо підлягає обов'язковій сертифікації складна продукція на їх основі, а саме вікна. Та в цьому разі, як відзначається у статті [13], можливі значні ризики стосовно контролю показників та інші.
4. Безпека експлуатації (міцність, надійність, довговічність та ергономічність конструкцій) - для вікон, на приклад, перевірка навантаженням в площині стулки (безпека при очищенні скла), надійність віконних приладів і завісів, загальний коефіцієнт світлопропускання, і для дверей, наприклад опір замків, зусилля відчинення-зачинення, - за ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99), ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99), ГОСТ 475-78.
5. Захист від шуму (зниження рівня шуму) - переважно для огороджувальних елементів будівель, зокрема вікон, в т. ч. металевої фурнітури, - безпосередньо через перевірку звукоізоляції та ізоляції повітряного шуму транспортного потоку, та посередньо через показники повітряпроникності вікон, дверей, а також герметичності склопакетів, - за ДСТУ з попереднього пункту, ДСТУ Б В.2.6-11-97, ДСТУ Б В.2.6-15-99 та ДСТУ Б В.2.6-107-2001.
6. Теплова безпека (пасивний захист теплоізоляцією) - як для огороджувальних елементів будівель, а саме перевіркою приведеного опору теплопередачі, повітряпроникності (СНиП II-3-79) для вікон в цілому й точки роси для склопакетів.
Один з порівняно нових напрямків досліджень - це теплоізоляція світло-прозорих зовнішніх огороджувальних систем на основі несучих композитних погонажних елементів з пресованих алюмінієвих профілів в ролі поясів, об'єднаних полімерним (поліамідним) містком як стінкою. Така продукція прийшла в Україну з розвинутих європейських країн, наприклад з Бельгії, і супроводжується докладною документацією, нормативною (так звані технічні ухвалення) і технічною (результати випробувань, зокрема оформлені за допомогою комп'ютера у вигляді Ізотерм).
Інша нова галузь - визначення теплотехнічних властивостей багатошарових стінових систем, в т. ч. для вентильованих фасадів із застосуванням композитних конструкцій. Тут іде накопичення експериментальних даних, очікується їх узагальнення з метою запровадження розрахункових методів сертифікацйних досліджень.
Виходячи з вимог Директиви [1] і ТР "модулів..." [14] щодо вибору необтяжливих для виробника процедур підтвердження відповідності, - ОС ЦСБМ неодноразово виявляв зацікавленість у розвитку розрахункових і аналітично-експериментальних методів, а також комп'ютерного моделювання щодо найбільш коштовних, через складні випробування, перевірок показників. До таких належать, наприклад, визначення межі вогнестійкості, опору теплопередачі та повітропроникнення. Ми також зацікавлені у випуску методичних, тлумачних та довідкових видань на додаток до чинних нормативних документів зазначеної та подібної тематики, наприклад реєстрів типових багатошарових систем, до складу яких входять компоненти із визначеними показниками.
Передбачено, що ТР "Будівельні вироби" запроваджує Держбуд України за погодженням з іншими причетними органами та організаціями, на підставі поетапного плану, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Держбуд має вжити всіх необхідних заходів для призначення, акредитації та уповноваження у сфері дії цього ТР видань офіційної інформації, суб'єктів стандартизації, органів з ухвалення та визнання, органів з оцінки відповідності (випробувальних лабораторій, органів з сертифікації, органів з контролю), органів з нагляду за ринком виробів та з нагляду за процесами (проектування та зведення споруд) і контролю, в т.ч. кваліфікації учасників, тощо.
Виходячи із завдань періоду, перехідного від Системи сертифікації УкрСЕПРО до підтвердження відповідності за ТР, пов'язаних із необхідністю гармонізації регламентних технічних умов та нормативно-правової бази будівельної галузі в цілому, створення мережі уповноважених суб'єктів в цій галузі та поступового внесення у законодавчо регульовану сферу конкретних будівельних виробів та сімейств виробів, - цей ТР адресовано усім зацікавленим сторонам задля обґрунтування впроваджуючих рішень.
Можна сподіватися, що наведена інформація про стан порівняно нової для України галузі підтвердження відповідності зацікавить не лише виробників і споживачів віконної продукції, але й нинішніх і майбутніх розробників нормативно-правових, нормативних документів, методичних та інших похідних матеріалів, гармонізованих із європейськими прототипами.

Література

1. Council Directive 89/106/EEC of 21 December 1988 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States relating to construction products. - OJ L 40, 11.2.1989, - 12 p.
2. Interpretative Document related to Council Directive 89/106/EEC [1]. Essential Requirement №4 "Safety in use". -40 p.
3. Council Decision 93/465/EEC of 22 July 1993 concerning the modules for the various phases of the conformity assessment procedures and the rules for the affixing and use of the CE conformity marking, which are intended to be used in the technical harmonization directives. - OJ L 220, 30.08.1993, - p.p. 0023-0039.
4. Commission Decision 99/93/EC of 25 January 1999 on the procedure for attesting the conformity of construction products pursuant to Article 20(2) of Council Directive 89/106/EEC as regards doors, windows, shutters, blinds, gates and related building hardware (notified under document number C(1999) 117) (Text with EEA relevance). - OJ L 029. -3.02.1999 (EN). - p.p. 51-54.
5. Зиберат У. Адаптация и разьяснение европейских критериев контроля качества// Программа международного конгресса "Окна и фасадные системы", Киев, 28.01.-31.01.2004. - С.8.
6. Закон України від 17.05.2001 №2406-14 "Про підтвердження відповідності".
7. Технічний регламент з підтвердження відповідності "Будівельні вироби// (проект)// Оконные технологии. - №17-2004. - с. 52-64.
8. ДБН В.1.2-...-200...(проект) "Система надійності та безпеки в будівництві. Навантаження і впливи. Норми проектування". - Видання офіційне (Перша редакція)// Держбуд України. - www.build.gov.ua/ Проекти документів для обговорення, 2003 р. - 86 с.
9. Гринберг М.Л., Королев В.П., Войтова Ж.Н. Требования к показателям долговечности оконных профилей и фурнитуры// Оконные технологии. - 2004,№16. - С. 51-55.
10. Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.93 №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".
11. Державна система сертифікації УкрСЕПРО: Збірка Державних стандартів України - ДСТУ 3410-96 - 3420-96, 3498-96, 3957-2000. - Видання офіційне// Держстандарт України. - Київ, 2000. - 236 с.
12. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. - Видання офіційне// Держстандарт України.- Київ, 2002. - 62 с.
13. Ґринберг М.Л. Про спеціалізацію та професійність у здійсненні сертифікаційних послуг для будівництва// Будівництво і стандартизація. - 2001, №1. -С. 39-47.
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.10.03 №1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності".

М.Л. Гринберг,
кандидат технічних наук,
аудитор Системи сертифікації УкрСЕПРО,
директор Державного підприємства
Орган з сертифікації будівельної продукції
"ЦентрСЕПРОбудметал"