Майже три роки тому, я написав статтю «Вимоги до світлопрозорих конструкцій в пасивних будинках» (журнал «Віконні технології №65 (3) 2016), в якій розкривалися питання сертифікації вікон та дверей на відповідність вимогам енергозбереження в пасивних будинках. За цей час вимоги до світлопрозорих конструкцій майже не змінилися (про деякі зміни, які відбулись за цей період ми теж поговоримо), але кардинально змінилася ситуація в Україні, і в цій статті ми розглянемо ті технічні рішення, які вже є на ринку України та наскільки вони відповідають вимогам стандарту пасивного будинку.

Як ми пам’ятаємо, німецький науково-дослідний інститут пасивного дому (Passivhaus Institut), визначив сім кліматичних зон по всій планеті, які мають відмінність по середній температурі холодного періоду року. Для більш легкої ідентифікації комплектуючих, які рекомендуються використовувати в тій чи іншій кліматичній зоні в сертифікатах були введені відповідні піктограми.
   
Мал.1. Сім кліматичних зон і відповідні піктограми до них

В цій частині ніяких змін не відбулось, більшість території України відноситься до холодної кліматичної зони, а Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька область та Автономна республіка Крим відноситься до помірно холодної зони.
Якщо повертатися до теми вікон, то світлопрозорі конструкції в рамках концепції пасивного будинку, розглядаються перш за все як сонячні колектори, теплопостачання від прямої сонячної енергії повинне бути більше ніж тепловтрати самої світлопрозорої конструкції. Саме в підтримку цієї концепції були змінені вимоги для склопакетів в частині сонячного фактора. Якщо раніше просто вказувались мінімальні вимоги, в залежності від кліматичної зони до показника сонячного фактору (g), то зараз у формулі

	Таблиця 1. Критерії для сертифікованих компонентів пасивного будинку
	(компонентний метод)
	- ці позначки в таблиці 1, означають кут встановлення
	світлопрозорої конструкції (вертикальний, похилий, горизонтальний).

поєднали показник теплопередачі склопакета Ug та сонячний фактор g (див. таблицю 1).   

Для прикладу, давайте спробуємо прорахувати склопакет, який ми встановлюємо в широкі профільні системи (≥ 80 мм) з формулою 4i-16Ar-4-16Ar-4i (енергозберігаюче скло з емісією 4%).  
Розрахунковим методом у відповідності з ДСТУ EN 673 та EN 410 ми отримаємо наступний результат Ug = 0,6 Вт/м²·С  та сонячний фактор g = 53%. Підставляючи ці дані у формулу таблиці 1 ми можемо побачити, що такий склопакет можна встановлювати тільки в помірно-холодну кліматичну зону.
Як ми можемо побачити з формули, основний принцип закладений в забезпечені як можна більшого проходження теплової енергії від сонця, та зниження показника теплопередачі самого склопакету Ug. Принцип – теплового коллектору. В літній період часу (період охолодження) ми повинні забезпечити захист від перегріву приміщення за допомогою зовнішнього затемнення чи зовнішніх сонцезахисних систем.   
Вимоги до конструкції в цілому не змінилися і в таблиці 1 вказується показник вже для встановленого вікна UD/W install, який враховує теплові включення місця примикання вікна до стінової конструкції і який розраховується за наступної формулою (1):

Таблиця 2. Класи ефективності пасивного будинку для світлопрозорих
конструкцій

Ще одним нововведенням стало введення класів ефективності Passive House для світлопрозорих конструкцій. Розподілення на класи ефективності відбуваються в залежності від втрат тепла через непрозору частину (профіль, дистанція), оскільки вони не задіяні у пасивному накопиченні сонячної енергії та вираховуються за формулою (2).


Якщо підвести проміжний підсумок, то як ми можемо бачити за ці три роки кардинально не змінилися вимоги до світлопрозорих конструкцій в пасивних будинках, залишилось тільки вітчизняним фахівцям зрозуміти ці вимоги та використовувати їх на практиці.
В наступному номері журналу «Віконні технології», ми розкажемо які рішення вже доступні на українському ринку та наскільки вони підходять під ті кліматичні зони, до яких відноситься Україна.   

Автор
Михайло Орленко